povaha.org.ua
Знаєте, в чому проблема? | Повага
Мене не вчили бути батьком. Тобто не лише мене – нікого з хлопців не вчили бути батьком. Дівчат із самого дитинства привчають вовтузитися з ляльками-пупсами, грати в «Доньки-матері» (щось я не чув гри з назвою «Сини-тати»), а хлопців до тих ігор не дуже заохочують самі дорослі – мовляв, не хлопчача справа, йдіть краще у футбол грати (хоча, коли народилися діти, навички гамселити по м'ячу мені не дуже допомогли ані з кольками впоратися, ані коли в дитини зуби різалися). Отже, насправді ми, хлопці, бути татами не вміємо ані від природи, ані від виховання. Усі, мабуть, чули тезу, що після Другої світової війни ціле покоління виросло без тат. І в цього покоління не було навіть прикладу, який можна було б наслідувати. І коли це покоління виросло, то особливих педагогічних практик тати синам не передавали. Усе, що вони могли – це, у кращому разі, подавати наочний приклад – і, ніде правди діти, він не завжди був взірцевим. Отже, коли у 2009 році я вперше став татом – у біологічному значенні –