А я думав ти прийдеш. Купив твій улюблений торт, зварив каву. Турка так і стоїть на плиті, звісно вистигла вже - але я вилью, зварю свіжої, бо ти ж не любиш холодну.
Нещодавно почав читати. Просто беру одну з припорошених жительок твоєї полички розгортаю і сідаю в те старе, твоє улюблене, крісло навпроти вікна. Почав бо ти того хотіла. І знаєш, що я помітив - ті всі твої письменники, всі твої поети, живі чи мертві, усі вони з розбитими серцями, випотрошеними, покраяними душами. Як і я відтоді коли ти пішла...
Вчора ходив до твоєї матері. Відніс їй той вишневий торт який був купив для тебе. Поки він ще не встиг зіпсуватись. Вона покликала двох сусідок, тітку Валерію і ми разом пили чай. Сміялися, плакали згадували, знову сміялися. Ніхто не забув про тебе.
Сьогодні дзвонив малий - купив машину знайшов наречену, завтра привезе знайомити. Трохи переживаю, я ж бо не знаю що робити в таких ситуаціях, ти ж бо точно знала б, а я не знаю.
Десять років минуло, а я досі кожного дня чекаю, що ти прийдеш.
#сергейбабкин #квартирник #там_де_душа (at Chernivtsi)
в Chernivtsi